WeWork стала практично синонімом коворкінгу. Наразі, коли компанія подала на банкрутство, її майбутнє виглядає невизначеним. Що це: проблеми конкретного бізнесу чи всієї галузі?
Компанія, яка колись оцінювалася у $47 млрд, 6 листопада подала заявку на банкрутство за статтею 11 у Нью-Джерсі, США. Після новини ціна її акцій впала, внаслідок чого вартість бізнесу впала до менш ніж $50 млн. Хоча деякі з підрозділів WeWork продовжать роботу, частина коворкінгів по всьому світу вже закривається.
Крах компанії виглядає вражаюче, частково завдяки захопливій історії зльоту та падіння, яку відтворив мінісеріал 2022 року з Енн Хетеуей та Джаредом Лето. Його назва міцно засіла у свідомості громадськості, для якої WeWork став практично синонімом коворкінгу, також як Google асоціюється з пошуком, а Xerox – з копіюванням документів.
Світ коворкінгів, напевно, відчує хвилювання після гучного банкрутства WeWork. Проте проблеми компанії припали на період небувалого зростання спільного використання офісів. Експерти вважають, що хоча WeWork відходить у минуле, потреба і бажання використовувати коворкінг залишиться – і інші гравці вже готуються скористатися цією можливістю.
Недоліки WeWork
Ймовірно, проблеми однієї компанії не зруйнують усю індустрію. Вся справа у природі недоліків, які значною мірою пов’язані з її активами у сфері нерухомості.
Багато успішних сервісів коворкінгів вважають за краще співпрацювати з комерційними орендодавцями, щоб надавати фірмові переваги та пільги в обмін на фіксовану плату або частку прибутку від членських внесків. Однак WeWork укладала довгострокові договори оренди та отримувала всі доходи напряму. Модель дозволила їм отримати більше переваг, але також надала їх більшому ризику.
На піку у WeWork був борг майже $19 млрд і 777 філій у 39 країнах, більшість з яких перебували в довгостроковій оренді (їх передбачалося оплачувати коштом членських внесків). Однак під час пандемії передплати почали скасовувати, і WeWork позбавлялася коштів на оплату оренди.
Експерти вважають, що сама по собі криза коронавірусу не призвела до краху WeWork.
«WeWork занапастила не пандемія, а бізнес-модель. Я пережив чотири рецесії в цій галузі за 30 років — п’ять разом із пандемією — і довгострокова оренда довша за цей цикл — таким чином, це просто невідповідність моделі», — вважає Джон Аренас, CEO коворкінгової компанії Serendipity Labs, яка працює в США.
Аренас працює в цій сфері з 90-х років і вважає, що принаймні з 2014 модель WeWork була нежиттєздатною.
Потреба у коворкінгах
Попри проблеми WeWork, експерти дуже оптимістично дивляться на майбутнє індустрії коворкінгів. Сара Саттон з Колорадо, США, CEO і засновниця сервісу віддаленої роботи FlexJobs, каже, що коворкінги увійшли в норму як ще один варіант роботи, і стали популярнішими, ніж будь-коли.
«До пандемії докладалося дуже багато зусиль, щоб пояснити, чому гібридна та віддалена робота має бути інтегрована в організації. Більше не доводиться просувати цієї ідеї. Всі знають, що це система, що склалася, і тепер організації формалізують віддалений або гібридний формат» — впевнена Саттон.
Саттон каже, що коворкінг-простір традиційно користувався популярністю у фрилансерів і тих, хто працює віддалено, але не організував собі продуктивний домашній офіс. Хоча їх, як і раніше, чимало, сервіси коворкінгу відзначають зростання попиту з боку організацій, які скорочують або ліквідують постійні об’єкти нерухомості.
«Коворкінги пропонують гнучкість та чудову можливість для соціальної взаємодії та спільноти, які будуть дуже важливими, щоб компенсувати обставини віддаленої роботи, на які люди все частіше звертають увагу, наприклад, почуття самотності чи потяг до соціальної взаємодії. Віддалені організації все більше покладаються на робочий простір як на невіддільну частину своєї стратегії, пропонуючи субсидії або фактично розміщуючи команди в одному районі, використовуючи коворкінги як місцевий головний офіс», — каже вона.
Працівники також виявляють, що коворкінг-простір все більше вписуються в їх нове життя, пов’язане з віддаленою роботою. Марк Діксон, засновник і CEO IGW, материнської компанії глобальної мережі коворкінгів Regus, каже, що все більше клієнтів сприймають доступ до таких просторів як абонемент до тренажерної зали: їм потрібні пільги, зручності, соціальні програми та інші переваги, хоча небагато хто скористається ними за одне відвідування.
Крім того, за словами Діксона, більшість їх клієнтів (число яких становить 1 млн осіб, які в основному працюють з дому) все частіше віддають перевагу віртуальним офісам, а не фізичним, де компанія бере на себе їхні адміністративні завдання, відповідає на дзвінки й так далі.
При цьому ці працівники можуть відвідувати будь-який коворкінг на власний розсуд, і це відбувається все частіше — прямий результат переходу до більш кочового робочого місця.
Загалом, подібні системи стають дедалі привабливішими та відіграють важливу роль в постпандемічний період, забезпечуючи ефективніший досвід гібридної роботи: краще від офісу, але у той час у тому місці, де хочуть працівники.
Діксон вірить, що вони дійсно хочуть цього — він ніколи ще не був такий оптимістичний щодо майбутнього галузі. У той час, як WeWork займається подачею заяви про банкрутство, IWG повідомляє про рекордні доходи.
Хто займе WeWork?
Враховуючи зростання попиту на майданчики для спільної роботи, крах WeWork може створити можливості для інших постачальників коворкінгових площ, особливо в міру зміни переваг працівників.
Хоча WeWork, можливо, є найвідомішою назвою в галузі — буквально синонімом для коворкінгів — за останні роки на ринку закріпилося чимало гравців, хай і тих, що привертали набагато менше уваги та обійшлися без власного мінісеріалу.
Одна з таких компаній – Regus, заснована 35 років тому.
«Ми працюємо в одній галузі, в одному сегменті, але вони підходять до цього з іншого боку, — каже Діксон, який зазначає, що IWG володіє більш ніж 4000 робочими місцями у 120 країнах. — WeWork сконцентрована у кількох містах, а у нас велика розгалужена мережа по всій території США та по всьому світу, у багатьох містах».
Діксон вважає, що працівники більше не шукають офіси в центрі міст, як це було під час запуску WeWork у 2010 році, який був здебільшого орієнтований на міських професіоналів, які шукають альтернативи кав’ярням.
Натомість він зауважив, що сьогоднішні віддалені працівники відмовляються від поїздок до центру, віддаючи перевагу гіперлокальним просторам. Serendipity Labs використовує аналогічний підхід, виділяючи приміщення в передмістях, прилеглих до великих міст, таких як Нью-Йорк.
Зрештою, Саттон каже, що відколи вона почала займатися FlexJobs у 2007 році, експерти постійно заявляли, що епоха гнучкості закінчилася, посилаючись на поточні події. «У якийсь момент це були Yahoo! та Марісса Майєр, а потім IBM скасувала політику віддаленої роботи. Люди завжди шукають привід сказати: цього не станеться».
Нещодавні проблеми WeWork викликають у неї дежавю. «Цифри показують зростання інтересу до коворкінг-простору, і я не бачу, щоб він раптово знизився через WeWork».
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:
- Коворкінг для літніх людей. Навіщо та чи буде популярним у майбутньому?
- Як поєднати роботу та подорожі — досвід користувачів Trello
- Робота в 2100 році — якою вона буде?
Джерело: BBC